Page 23 - 4794
P. 23

зростання  обсягів  виробництва,  посилення  стимулюючої
                            конкуренції, зниження цін, підвищення продуктивності праці,
                            що  за  рахунок  глобальних  комунікацій  інтелектуалізує
                            виробництво  та  споживання  і  сприяє  прискоренню  розвитку
                            країн.  В  структурі  глобальної  економіки  повинні  бути
                            перерозподільні механізми, за допомогою яких нації-держави
                            могли  б  регулювати  економічний  розвиток  і  розподіляти
                            вироблені матеріальні цінності у суспільних інтересах.
                                  Методологія     глобальної    економіки     базується    на
                            реалізації  системного  комплексного  підходу  до  дослідження
                            глобальних  проблем  не  в  статиці,  а  в  динаміці  світового
                            розвитку,  тобто  в  процесі  глобальних  трансформацій  і
                            глобалізації розвитку.
                                  Концепції розвитку глобальної економіки. У розробці
                            концепцій розвитку глобальної економіки беруть участь різні
                            міжурядові й неурядові організації. Особливо активні в цьому
                            напрямі  Римський  клуб,  Міжнародний  інститут  прикладних
                            досліджень у Відні, Паризька група, Асоціація сприяння ООН,
                            Рада по вивченню людства, Інститут «Відкрите суспільство»
                            (Фонд  Сороса)  та  інші  організації.  Вивчення  глобальних
                            процесів     економічного,     демографічного,     екологічного
                            характеру  призвело  до  усвідомлення  необхідності  розробки
                            моделей  світової  економіки  як  єдиної  системи.  Вченими
                            розроблено вже більше десяти моделей глобальної економіки,
                            які пропонують варіанти вирішення світових проблем.
                                  Найбільш  відомі  модель  Римського  клубу  «Перебудова
                            світового  порядку»,  підготовлена  Я. Тінбергеном,  а  також
                            розробки  Б. Гаврилишина,  Д. Медуза,  Д. Форрестера  та  ряду
                            інших.  Вони  розробили  правила  й  закони  світового
                            співтовариства, світової культури, а також засади майбутньої
                            світової  держави,  здатної  керувати  зростаючим  рівнем
                            взаємозалежності.  На  їх  думку  поставлено  під  сумнів  роль
                            навіть найбільш суверенної національної держави як суб’єкта
                            міжнародних  відносин  й  стверджується,  що  національна

                                                           23
   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28