Page 72 - 4793
P. 72
змісту; вона свідчить про особистий внесок здобувача в науку і
розглядається як кваліфікаційна наукова праця. За цих умов
здобувач не пише рукопис дисертації, його замінює монографія.
Обсяг індивідуальної монографії здобувача наукового ступеня
доктора наук, яка зараховується як дисертація, має становити не
менше 10 авторських аркушів у галузі природничих та технічних
наук і не менше 15 авторських аркушів у галузі гуманітарних і
суспільних наук. Про особливості цього виду наукової
монографії йшлося у попередніх розділах підручника.
Другий тип наукової монографії – це наукова праця, яка є
засобом висвітлення основного змісту дисертації і однією з
основних публікацій за темою дослідження.
Якщо дисертацією, поданою на захист, є рукопис, а
монографія є тільки однією з друкованих праць здобувача (а для
суспільних і гуманітарних наук наявність серед друкованих праць
здобувача монографії є обов'язковою), до неї ставляться такі
вимоги:
обсяг монографії – не менш як 10 обліково-видавничих
аркушів;
наявність рецензій двох докторів наук за відповідною
спеціальністю;
наявність рекомендації вченої ради науково-дослідної
установи або вищого навчального закладу з обов'язковим
зазначенням на звороті титулу монографії повної назви установи
(закладу) та її підпорядкованості;
тираж не менше ніж 300 примірників;
наявність міжнародного стандартного номера ІББК.
Між дисертацією та монографією є певні відмінності. По-
перше, в дисертації передбачається виклад наукових результатів і
висновків, отриманих особисто автором. Монографія – це
виклад результатів, ідей, концепцій, які належать як здобувачеві,
так й іншим авторам. По-друге, дисертація містить нові наукові
результати, висновки, факти, а монографія може викладати як
нові результати, так і методичні, технологічні рішення, факти, які
вже відомі. По-третє, дисертація має визначену структуру і
правила оформлення, яких необхідно обов'язково дотримуватися.
До монографії таких чітких вимог не ставлять.
Дисертація – це рукопис, який зберігається в обмеженій
70
