Page 65 - 4793

докторів наук з відповідної галузі науки, серед яких обов'язково
мають бути штатні працівники наукової установи, організації чи
вищого навчального закладу, що видає журнал (періодичні
видання) ;

 журнали підписують до друку виключно за рекомендацією
вченої ради наукової установи (організації чи вищого
навчального закладу), що його видає, про що зазначають у

вихідних даних;
 тираж не менше ніж 100 примірників;
 повне дотримання вимог до редакційного оформлення,
періодичного видання згідно з державними стандартами України;

 наявність журналу (періодичного видання) у фондах;
бібліотек України, перелік яких затверджено ДАК України.
1 Публікація не більше однієї статті здобувача за темою

дисертації в одному випуску (номері) журналу (або іншого
друкованого видання).
2 Не зараховуються праці, в яких немає повного опису

наукових результатів, що засвідчує їх достовірність, або в яких
повторюються результати, опубліковані раніше в інших наукових
працях, що входять до списку основних.

Мінімальна кількість та обсяг публікацій здобувача.
Повне опублікування основних наукових результатів
дисертаційних робіт, які подаються на здобуття наукових
ступенів доктора та кандидата наук, є однією з вирішальних
;
передумов атестації наукових кадрів. Тому особливе значення
публікації мають для здобувачів наукового ступеня.
Кількість та якість публікацій з теми дослідження є критерієм

оцінювання цінності роботи.
Вважають, що дисертація виконана на належному рівні, якщо
з кожного її розділу і підрозділу можна підготувати статтю, а за її
загальними результатами – монографію.

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук
приймаються до захисту спеціалізованими вченими радами лише
за умови повноти та якості опублікування основних наукових

результатів і висновків дисертації. До основних результатів
кожної дисертації, як правило, відносять ті з них, які згадані у
розділах "Наукова новизна" та “Висновки” автореферату.

У п. 14 Порядку присудження наукових ступенів і

63