Page 11 - 4793

Наука – це сукупність теорій. Теорія – вчення, система ідей,
поглядів, положень, тверджень, спрямованих на тлумачення того
чи іншого явища. Це не безпосереднє, а ідеалізоване
відображення дійсності. Теорію розглядають як сукупність

узагальнюючих положень, що утворюють науку або її розділ.
Теорія являє собою систему наукових концепцій, принципів,
положень, фактів.

Наукова концепція – система поглядів, теоретичних
положень, основних думок щодо об'єкта дослідження, які
об'єднані певною головною ідеєю.
Концептуальність – це визначення змісту, суті, смислу того,

про що йде мова.
Під принципом у науковій теорії розуміють найабстрактніше
визначення ідеї. Принцип – це правило, що виникло в результаті

об'єктивно осмисленого досвіду.
Поняття – це думка, відбита в узагальненій формі. Воно
відбиває суттєві й необхідні ознаки предметів та явищ, а також

взаємозв'язки. Якщо поняття увійшло до наукового обігу, його
позначають одним словом або використовують сукупність слів –
термінів. Розкриття змісту поняття називають його визначенням.

Останнє має відповідати двом найважливішим вимогам:
 вказувати на найближче родове поняття;
 вказувати на те, чим дане поняття відрізняється від інших
понять.

Поняття, як правило, завершує процес наукового
дослідження, закріплює результати, отримані вченим особисто у
своєму дослідженні. Сукупність основних понять називають

понятійним апаратом тієї чи іншої науки.
Науковий факт – подія чи явище, яке є основою для
висновку або підтвердження. Він є елементом, який у сукупності
з іншими становить основу наукового знання, відбиває об'єктивні

властивості явищ та процесів. На основі наукових фактів
визначають закономірності явищ, будують теорії і виводять
закони.

Рух думки від незнання до знання керується методологією.
Методологія наукового пізнання – вчення про принципи, форми
і способи науково-дослідницької діяльності. Метод дослідження

– це спосіб застосування старого знання для здобуття нового

9