Page 139 - 4792

подає комітету кредиторів, для схвалення план санації борж-
ника, а якщо у майні підприємства-боржника частка держав-
ної власності перевищує п’ятдесят відсотків, попередньо
погоджується план санації боржника з органом, уповноваже-
ним управляти державним майном.
Комітет кредиторів може відхилити план санації і звер-
нутися до господарського суду з клопотанням:
- про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквіда-
ційної процедури;
- про звільнення керуючого санкцією від виконання ним
обов’язків і призначення нового керуючого санацією.
Якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали
про санацію до господарського суду не поданий план санації
боржника, суд має право прийняти рішення про визнання
боржника банкрутом і відкрити ліквідаційну процедуру.
Припинення провадження у справі про банкрутство про-
водиться відповідно до ст 40 Закону, і виноситься ухвала, яка
може бути перевірена в апеляційному порядку.

7.5 Ліквідаційна процедура

Відповідно до Закону господарський суд приймає поста-
нову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквіда-
ційну процедуру, призначає ліквідатора, яким може бути
особа, яка виконувала повноваження розпорядника майна та
(або) керуючого санацією і здійснює повноваження відповід-
но до ст. 25 Закону. Підставами „відкриття” можуть бути
причини вказані в 25, 26 ст. 18, 212 ст. 20 частинах 5, 6, 11, 15
ст. 21 Закону.
Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати
дванадцять місяців, судом може бути продовжено на шість
місяців.
Визнання боржника банкрутом передбачає низку особ-
ливих юридичних положень:
- припиняється підприємницька діяльність;
- строк виконання грошових зобов’язань щодо сплати
податків і зборів вважається таким, що настав;
- припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені)
процентів та інших економічних санкцій щодо всіх видів
заборгованості банкрута;

142