Page 5 - 4790

ВСТУП

У сучасних умовах наука про тертя та зношування розвивається
стрімкими темпами, що у першу чергу пов’язане із вимогами створення
економних і довговічних машин, приладів, апаратів, технологічного
обладнання та інструменту, а також із екологічними проблемами.
Практична реалізація актуальних задач для транспорту,
машинобудування, енергетичного обладнання та інших інженерно-технічних
завдань вимагає комплексних і взаємопов’язаних знань з теоретичних основ
тертя, зношування та мащення, по інженерних методах розрахунку і
дослідження триботехнічних матеріалів та вузлів тертя.
Для кращого засвоєння навчального матеріалу з курсу «Основи теорії
тертя та зношування» розроблено низку структурно-логічних схем (СЛС).
СЛС це схеми, які у структурованій формі коротко і наочно відображають
зміст основних тем, розділів навчальної дисципліни, її логіку в цілому і

методику викладання. Відображення можливе у вигляді схем, графіків,
креслень, формул, рівнянь.
Навчальна інформація при представленні її у вигляді СЛС значно
узагальнюється, структурується і наочно розкриває зв’язки, як між питаннями
певної теми, так і між цією темою та попередньою і наступною.
Завдяки образно-графічній наочності СЛС активно включаються природні
інтелектуальні процеси, пов’язані зі специфічними особливостями зорового
сприйняття графічних образів. Комплексне сприйняття допомагає створити
комфортні психолого-педагогічні умови для реалізації потенційних
можливостей студента, задіюючи одночасно і ліву півкулю його мозку, що
відповідає за послідовно-аналітичне засвоєння поданого для вивчення
матеріалу, і праву півкулю, через яку відбувається цілісне сприйняття об’єктів.
Застосування СЛС під час вивчення технічних дисципліни виправдане і
тим, що, за даними деяких психологів, на сьогодні значно збільшилась
кількість школярів і студентів «крайнього» візуального типу. Наприклад, за
1
образним висловом Колосова О. У. , «сучасна людина все щільніше оточена
мультимедійними засобами з екранним інтерфейсом, буквально зростаючись
із ним у гібридні людино-технічні комплекси, зі специфічним набором дій і
функцій, не типових для людей нетехнічних цивілізацій». Тому для успішного
навчання таких молодих людей доцільно використовувати дидактичні
матеріали з більшою, ніж раніше, орієнтацією на канали зорового сприйняття
людини.

1
Колосов А. В. Визуальная культура: опит социальной реконструкции / А.В. Колосов. – М.: Прометей, 2004. –
143 с.
4