Page 80 - 4785

архітектуру для опису семантики джерел інформації: підходи,
засновані на єдиній онтології, використовують одну глобальну
онтологію, що забезпечує спільний словник для специфікації
семантики; підходи, засновані на множинних онтологія х, кожне
джерело інформації описується власною онтологією; гібридні
підходи подібні підходам, заснованим на множинних онтологіях у
тому, що семантика кожного початкового тексту описана її власною
онтологією, але для того, щоб зробити локальні онтології
порівнянними, формується глобальний словник для загального
використовування.
Загальний словник (тезаурус) містить базові терміни (при*
мітиви) ПрО, які комбінуються в локальні онтології для того, щоб
описати складнішу семантику. Іноді загальний словник також є
онтологією. ПрО може мати декілька онтологій. Будь-яка ПрО
характеризується своєю дійсністю, тобто множиною ситуацій, які
мали місце у минулому, мають місце у теперішньому і матимуть
місце в майбутньому. Інтеграцію онтологій можна розглядати як
процес знаходження схожості між різними онтологіями. Нова
онтологія може бути використана як посередник між різними
системами. Залежно від змін, які необхідно зробити, щоб одержати
нову онтологію, можна розрізняти такі рівні інтеграції: відповідність
(alignment), часткова сумісність (partial compatibility), удосконалення
і уніфікація (unification).
Основою архітектури, орієнтованої на послуги, є взаємодія її
учасників: постачальника, споживача та реєстру послуг (рис. 2.9).

Рисунок 2.9 - Схема взаємодії учасників СОА

78