Page 50 - 4785

програмне забезпечення, описує методи кодування. Архітектура
також визначає принципи функціонування та інтерфейс
користувача.
Архітектура клієнт – сервер
Архітектура клієнт – сервер (client-server architecture) – це
концепція інформаційної мережі, в якій основна частина її ресурсів
зосереджена в серверах, обслуговуючих своїх клієнтів (рис.
1). Розглянута архітектура визначає два типи компонентів: сервери і
клієнти.
Сервер – це об’єкт, що дає сервіс іншим об’єктам мережі за їх
запитами. Сервіс – це процес обслуговування клієнтів.
Сервер працює за завданнями клієнтів і управляє виконанням
їх завдань. Після виконання кожного завдання сервер посилає
отримані результати клієнту, який послав це завдання.
Сервісна функція в архітектурі клієнт – сервер описується
комплексом прикладних програм, відповідно до якого виконуються
різноманітні прикладні процеси.
Процес, який викликає сервісну функцію за допомогою
певних операцій, називається клієнтом. Ним може бути програма
або користувач.
Клієнти – це робочі станції, які використовують ресурси
сервера і надають зручні інтерфейси користувача. Інтерфейси
користувача це процедури взаємодії користувача з системою або
мережею.
Клієнт є ініціатором і використовує електронну пошту або
інші сервіси сервера. У цьому процесі клієнт запитує вид
обслуговування, встановлює сеанс, отримує потрібні йому
результати і повідомляє про закінчення роботи.
У мережах з виділеним файловим сервером на виділеному
автономному ПК встановлюється серверна мережева операційна
система. Цей ПК стає сервером. Програмне забезпечення (ПЗ),
встановлене на робочій станції, дозволяє їй обмінюватися даними з
сервером. Найбільш поширені мережеві операційна системи:
- NetWare фірми Novel;
- Windows NT фірми Microsoft;
- UNIX фірми AT &T;
- Linux.

48