Page 31 - 4785

повинні мати ту саму старшу частину адреси, тому терміну
«мережа» на мережному рівні можна дати й інше, більше формальне
визначення: мережа - це сукупність вузлів, мережна адреса яких
містить той самий номер мережі.
На мережному рівні визначаються два види протоколів:
1. мережні протоколи (routed protocols) - реалізують просування
пакетів через мережу. Саме ці протоколи звичайно мають на
увазі, коли говорять про протоколи мережного рівня. Однак
часто до мережного рівня відносять і інший вид протоколів,
називаних протоколами обміну маршрутною інформацією або
просто протоколами маршрутизації (routing protocols).
2. протоколи вирішення адрес - Address Resolution Protocol, ARP,
які відповідають за відображення адреси вузла,
використовуваного на мережному рівні, у локальну адресу
мережі.
Прикладами протоколів мережного рівня є протокол міжмережної
взаємодії IPстека TCP/IP і протокол міжмережевого обміну
пакетами IPX стека Novell.
Транспортний рівень (Transport layer) забезпечує додаткам
або верхнім рівням стека - прикладному й сеансовому - передачу
даних з тим ступенем надійності, що їм потрібно.
Модель OSI визначає п'ять класів сервісу, надаваних транспортним
рівнем. Ці види сервісу відрізняються якістю надаваних послуг:
терміновістю, можливістю відновлення перерваного зв'язку,
наявністю засобів націлити декількох з'єднань між різними
прикладними протоколами через загальний транспортний протокол,
а головне - здатністю до виявлення й виправлення помилок передачі,
таких як перекручування, втрата й дублювання пакетів.
Основні завдання транспортного рівня:
1. розбивка повідомлення сеансового рівня на пакети, їхня
нумерація;
2. буферизація прийнятих пакетів;
3. впорядочення пакетів, що прибувають;
4. адресація прикладних процесів;
5. керування потоком.
Як правило, всі протоколи, починаючи із транспортного рівня й
вище, реалізуються програмними засобами кінцевих вузлів мережі -

29