Page 229 - 4785

Специфікація MIME (Multipurpose Internet Mail Extension -
багатоцільове поштове розширення Internet) спочатку була
розроблена для того, щоб забезпечити передачу різних форматів
даних у складі електронних листів. Однак застосування MIME не
вичерпується електронною поштою. Засоби MIME успішно
використовуються в WWW і, по суті, стали невід'ємною частиною
цієї системи.
Стандарт MIME розроблений як розширювана специфікація,
в якій мається на увазі, що число типів даних буде рости в міру
розвитку форм представлення даних. Кожен новий тип в
обов'язковому порядку повинен бути зареєстрований в IANA
(Internet Assigned Numbers Authority).
До появи MIME комп'ютери, взаємодіючі по протоколу
HTTP, обмінювалися виключно текстовою інформацією. Для
передачі зображень, як і для передачі будь-яких інших довічних
файлів, доводилося користуватися протоколом FTP.
Відповідно до специфікації MIME, для опису формату даних
використовуються тип і підтип. Тип визначає, до якого класу
належить формат вмісту HTTP-запиту або HTTP-відповіді. Підтип
уточнює формат. Тип і підтип відокремлюються друг від друга
косою рисою:
тип / підтип
Оскільки в переважній більшості випадків у відповідь на
запит клієнта сервер повертає вихідний текст HTML-документа, то в
поле Content-type відповіді зазвичай міститься значення text / html.
Тут ідентифікатор text описує тип, повідомляючи, що клієнту
передається символьна інформація, а ідентифікатор html описує
підтип, тобто вказує на те, що послідовність символів, що міститься
в тілі відповіді, являє собою опис документа на мові HTML.
Перелік типів і підтипів MIME досить великий. У таблиці 6.4
наведені приклади MIME-типів, які найчастіше зустрічаються в
заголовках HTML-запитів і відповідей.
Таблиця 6.4 - MIME типи даних
розширення
Тип / підтип опис
файлу
application/pdf .pdf Документ, призначений для
обробки Acrobat Reader

227