Page 10 - 4785

Комп’ютерні мережі є одним з основних видів
телекомунікацій. Комп’ютерна мережа — це сукупність каналів
передавання даних і/або засобів комунікації, які з’єднують окремі
ЕОМ і дають змогу використовувати спільні програмні й технічні
засоби для організації зв’язку.
Основним призначенням комп’ютерних мереж є обмін
даними; розподіл ресурсів — спільне використання обчислювальних
потужностей (ресурсів процесора), периферійних пристроїв
(принтерів, графопобудовників) та ін.; розподіл даних і програмних
засобів.
Існування та функціонування мереж визначається
протоколами і стандартами. Протокол — це сукупність правил
(визначень, домовленостей), які регламентують формат і процедури
обміну інформацією між двома або більшою кількістю незалежних
пристроїв чи процесів. Іншими словами, протокол — це опис того,
як програми, комп’ютери або інші пристрої мають функціонувати у
процесі взаємодії між собою — від порядку передавання бітів до
формату повідомлень електронної пошти.
Створення протоколів диктується необхідністю організації
повноцінної взаємодії технічних і програмних засобів різних вузлів
мережі. З’єднати два комп’ютери кабелем — цього ще замало, аби
забезпечити комунікацію: кожен учасник зв’язку надсилатиме
повідомлення, які не будуть зрозумілі одержувачам. Такий процес
можна порівняти із засіданням, де немає головуючого і всі учасники
говорять водночас, та до того ж різними мовами без перекладача. Із
цього погляду, протокол, затверджений як стандарт, містить
правила, дотримуватись яких неодмінно мають розробники
мережного технічного та програмного забезпечення.
Будь-яка комп'ютерна мережа характеризується
своєю архітектурою, яка визначається (рис. 1.1) її топологією,
протоколами, інтерфейсами, мережними технічними і програмними
засобами. Кожна із складових архітектури комп'ютерної мережі
характеризує її окремі властивості, і тільки їх сукупність
характеризує всю мережу загалом.

8