Page 83 - 4784

Однорангові ЛВС є найбільш легким і дешевим типом мереж
для установки. Вони на комп'ютері вимагають, окрім мережевої
карти і мережевого носія, тільки операційної системи (наприклад
Windows XP). При з'єднанні комп'ютерів, користувачі можуть
надавати ресурси і інформацію в спільне користування.
Однорангові мережі мають наступні переваги:
 вони легкі в установці і налаштуванні;
 окремі ПК не залежать від виділеного сервера;
 користувачі в змозі контролювати свої ресурси;
 мала вартість і легка експлуатація;
 мінімум устаткування і програмного забезпечення;
 немає необхідності в адміністраторові;
 добре підходять для мереж з кількістю користувачів, що не
перевищує десяти.
Проблемою однорангової архітектури є ситуація, коли
комп'ютери відключаються від мережі. У цих випадках з мережі
зникають види сервісу, які вони надавали. Мережеву безпеку
одночасно можна застосувати тільки до одного ресурсу, і
користувач повинен пам'ятати стільки паролів, скільки мережевих
ресурсів. При діставанні доступу до ресурсу, що розділяється,
відчувається падіння продуктивності комп'ютера. Істотним
недоліком однорангових мереж є відсутність централізованого
адміністрування.
Використання однорангової архітектури не виключає
застосування в тій же мережі також архітектура "термінал -
головний комп'ютер" або архітектура "клієнт - сервер".
Архітектура клієнт - сервер (client - server architecture) - це
концепція інформаційної мережі, в якій основна частина її ресурсів
зосереджена в серверах, обслуговуючих своїх клієнтів (мал. 5.3).
Дана архітектура визначає два типи компонентів : сервери і клієнти.
Сервер - це об'єкт, що надає сервіс іншим об'єктам мережі
по їх запитах. Сервіс - це процес обслуговування клієнтів.

81