Page 55 - 4784

користувач системи — складено з кількох окремих файлових
систем, які можуть мати різну внутрішню структуру, а файли, що
належать цим файловим системам, розташовуються на різних
пристроях. Через велике функціональне навантаження, що
покладено на файлову систему, в UNIX визначено шість типів
файлів, які розрізняються за функціональним призначенням. Поряд
із звичайними файлами (regular file) і каталогами (directory)
використовуються: спеціальний файл пристрою (special device file),
FIFO, або іменований канал (named pipe), зв’язок (link) і сокет.
Спеціальний файл пристрою (special device file) забезпечує
доступ до фізичного пристрою. Доступ до пристроїв здійснюється
відкриттям, читанням і записом у спеціальний файл пристрою,
причому FIFO, або іменований канал, — це файл, що
використовується для зв’язку між процесами. Як уже зазначалося,
каталог містить імена файлів і покажчики на їх метадані. Водночас
самі метадані не містять ні імені файлу, ні покажчика на це ім’я.
Така архітектура надає можливість одному файлу мати кілька імен у
файловій системі. Імена жорстко пов’язані з метаданими і,
відповідно, з даними файлу, тоді як сам файл існує незалежно від
того, як його називають у файловій системі. Такий зв’язок імені
файлу з його даними називається жорстким зв’язком (hard link).
Особливим типом файлу є символічний зв’язок, який дає змогу
побічно адресувати файл. На відміну від жорсткого, символічний
зв’язок адресує файл, який, у свою чергу, відправляється на інший
файл.
Сокети призначені для взаємодії між процесами. Інтерфейсом
сокетів часто користуються для доступу до мережі TCP/IP. У
системах BSD UNIX на базі сокетів реалізована система
міжпроцесної взаємодії, за допомогою якої працюють системні
сервіси, наприклад, система друку.
Файли в UNIX мають двох власників: власника-користувача
(user owner) і власника групи (group owner). Важливою особливістю
є те, що власник-користувач може не бути членом групи, яка володіє
файлом.
Групою називається певний список користувачів системи.
Користувач системи може бути членом кількох груп, одна з яких є
первинною (primary), інші — додатковими (supplementary). Це

53