Page 278 - 4784

складки цих осередків в кадри при доставці кадру SSCOP в
комутатор призначення.
Протокол Q.2931 з’явився в стеку протоколів технології АТМ
після ухвалення версії інтерфейсу UNI 3.1, а до цього у версії UNI
3.0 замість нього використовувався протокол Q.93B. Із-за
несумісності протоколів Q..2931 і Q.93B версії призначеного для
користувача інтерфейсу UNI 3.0 і UNI 3.1 також несумісні.
Версія UNI 4.0 назад сумісна з UNI 3.1, оскільки заснована на тих же
службових протоколах, що і версія UNI 3.1.
Віртуальні з’єднання, утворені за допомогою протоколу
Q.2931, бувають симплексними (одно направленими) і
дуплексними.
Протокол Q.2931 дозволяє також встановлювати віртуальні
з’єднання типу «один до одного» (point-to-point) і «один до
багатьом» (point-to-multipoint). Перший випадок підтримується у
всіх технологіях, заснованих на віртуальних каналах, а другою
характерний для технології АТМ, але з одним ведучим вузлом, що
віщає.
При встановленні з’єднання «один до багатьом» ведучим
вважається вузол, який є ініціатором цього з’єднання. Спочатку
цей вузол встановлює віртуальне з’єднання всього з одним вузлом,
а потім шляхом спеціального виклику додає до з’єднання поодинці
новому членові. Провідний вузол стає вершиною дерева з’єднання,
а решта вузлів – листям цього дерева.
Повідомлення, які посилає провідний вузол, приймають все
листя з’єднання, але повідомлення, які посилає який-небудь лист
(якщо з’єднання дуплексне), приймає тільки провідний вузол.
Пакети протоколу Q.2931, призначені для встановлення
комутованого віртуального каналу, мають ті ж назви і те ж
призначення, що і пакети протоколу Q.933, розглянуті вище при
вивченні технології frame relay, але структура їх полів, природно,
інша.
Адресою кінцевого вузла в комутаторах АТМ є 20-байтный
адреси. Ця адреса може мати різний формат, що описується
стандартом ISO 7498.
При роботі в публічних мережах використовується адреса
стандарту Е.164, при цьому 1 байт складає AFI, 8 байт займає IDI –

276