Page 117 - 4784
P. 117

номер  віртуального  з'єднання  VCI.  Цей  номер  має  локальне
                            значення  для  порту  комп'ютера,  через  який  встановлюється
                            з'єднання.  Через  один  порт  можна  встановити  досить  велику
                            кількість  віртуальних  з'єднань,  тому  програмне  забезпечення
                            протоколу глобальної мережі в комп'ютері просто вибирає вільний в
                            даний  момент  для  даного  порту  номер.  Якщо  через  порт  вже
                            прокладено  3  віртуальних  з'єднання,  то  для  нового  з'єднання  буде
                            обраний  номер  4,  по  якому  завжди  можна  буде  відрізнити  пакети
                            даного  з'єднання  від  пакетів  інших  з’єднань,  що приходять  на  цей
                            порт.
                                   Далі пакет типу Call Request з адресою призначення 1581130,
                            номером VCI 4 і адресою джерела 1581120 відправляється в порт 1
                            комутатора  К1  мережі.  Адреса  призначення  використовується  для
                            маршрутизації   пакета   на  підставі    таблиць   маршрутизації,
                            аналогічних  таблицям  маршрутизації  протоколу  IP,  але  з  більш
                            простою  структурою  кожного  запису.  Запис  складається  з  адреси
                            призначення  і  номера  порту,  на  який  потрібно  переслати  пакет.
                            Адреса наступного комутатора не потрібна, тому що всі зв'язки між
                            комутаторами є зв'язками типу «точка-точка», множинних з'єднань
                            між  портами  немає.  Стандарти  глобальних  мереж  зазвичай  не
                            описують  якийсь  протокол  обміну  маршрутною  інформацією,
                            подібний  RIP  або  OSPF,  що  дозволяє  комутаторам  мережі
                            автоматично будувати таблиці маршрутизації. Тому в таких мережах
                            адміністратор зазвичай вручну складає подібну таблицю, вказуючи
                            для забезпечення відмовостійкості основний і резервний шляхи для
                            кожної  адреси  призначення.  Винятком  є  мережі  АТМ,  для  яких
                            розроблений  протокол  маршрутизації  PNNI,  заснований  на
                            алгоритмі стану зв'язків.
                                   У наведеному прикладі відповідно до таблиці маршрутизації
                            виявилося необхідним передати пакет Call Request з порту 1 на порт
                            3.  Одночасно  з  передачею  пакета  маршрутизатор  змінює  номер
                            віртуального  з'єднання  пакета  -  він  привласнює  пакету  перший
                            вільний  номер  віртуального  каналу  для  вихідного  порту  даного
                            комутатора.  Кожен  кінцевий  вузол  і  кожен  комутатор  веде  свій
                            список  зайнятих  і  вільних  номерів  віртуальних  з'єднань  для  всіх
                            своїх портів. Зміна номера віртуального каналу робиться  для того,
                            щоб  при  просуванні  пакетів  у  зворотному  напрямку  (а  віртуальні



                                                           115
   112   113   114   115   116   117   118   119   120   121   122