Page 105 - 4784

не дозволяє досягти високої загальної пропускної здатності мережі.
Суть проблеми полягає в пульсуючому характері трафіка, який
генерують типові мережеві додатки. Наприклад, при зверненні до
віддаленого файлового сервера користувач спочатку переглядає
вміст каталогу цього сервера, що породжує передачу невеликого
обсягу даних. Потім він відкриває потрібний файл у текстовому
редакторі, і ця операція може створити досить інтенсивний обмін
даними, особливо якщо файл містить об'ємні графічні включення.
Після відображення декількох сторінок файлу користувач деякий
час працює з ними локально, що взагалі не вимагає передачі даних
по мережі, а потім повертає модифіковані копії сторінок на сервер - і
це знову породжує інтенсивну передачу даних по мережі.
Коефіцієнт пульсації трафіку окремого користувача мережі,
рівний відношенню середньої інтенсивності обміну даними до
максимально можливої, може становити 1:50 або 1: 100. Якщо для
описаної сесії організувати комутацію каналу між комп'ютером
користувача і сервером, то більшу частину часу канал буде
простоювати. У той же час комутаційні можливості мережі будуть
використовуватися - частина тайм-слотів або частотних смуг
комутаторів буде зайнята і недоступна іншим користувачам мережі.
При комутації пакетів всі передавані користувачем мережі
повідомлення розбиваються у вихідному вузлі на порівняно
невеликі частини, звані пакетами. Нагадаємо, що сполученням
називається логічно завершена порція даних - запит на передачу
файлу, відповідь на цей запит, який містить весь файл, і т. п.
Повідомлення можуть мати довільну довжину, від декількох байт до
багатьох мегабайт. Навпаки, пакети зазвичай теж можуть мати
змінну довжину, але у вузьких межах, наприклад від 46 до 1500
байт. Кожен пакет забезпечується заголовком, в якому вказується
адресна інформація, необхідна для доставки пакета вузлу
призначення, а також номер пакету, який буде використовуватися
вузлом призначення для складання повідомлення (рис. 6.5). Пакети
транспортуються в мережі як незалежні інформаційні блоки.
Комутатори мережі приймають пакети від кінцевих вузлів і на
підставі адресної інформації передають їх один одному, а в
кінцевому підсумку - вузлу призначення.

103