Page 202 - 4763

Індивідуальне вимірно-сепараційне устатковання (ІВУ)

самоплинної системи збору (рис. 16.1, а) працює наступним
чином. Нафта і газ від свердловин 1 надходять до ІВУ 2,
розташованій недалеко (до 300 м) від гирла свердловин.

Відокремлені від газу в ІВУ нафта і вода надходять у викидні
лінії 4, а потім у негерметизовані резервуари 5 збірного

пункту (ЗП). З резервуарів 5 нафта забирається насосом 6 і
подається по збірному колектору 7 у сировинні резервуари

устатковання підготовки нафти (УПН) 8. При відповідному
рельєфі місцевості іноді збірний колектор 7 також роблять

самоплинним. Воду, яку відокремлено від нафти у
резервуарах 5, скидають у каналізацію або разом з нафтою (у
вигляді емульсії) транспортують до сировинних резервуарів

УПН 8. Відділений від нафти газ у сепараторі ІВУ 2 під
власним тиском транспортується збірним газопроводом 3 на

газопереробний завод (ГПЗ) чи на компресорну станцію (КС).
Групове вимірно-сепараційне устатковання (ГВУ)

самоплинної системи збору (рис 16.1, б), на відміну від ІВУ,
розташовується далеко від свердловин і працює наступним

чином. Нафта, газ і вода, що видобуваються із свердловин 1,
по викидних лініях 2 довжиною від 1 до 2 км спрямовуються

під впливом гирлового тиску до ГВУ 3, де вони розділюються

і вимірюються їх об’єми. Після ГВУ 3 нафта і вода збірним
самоплинним трубопроводом 4 надходять у негерметизовані

резервуари 5 ВП, а з них насосом 6 подаються по збірному
колектору 7 у сировинні резервуари 8 УПН. Відсепарований

у трапах газ на ГВУ 3 під власним тиском збірним

газопроводом 9 транспортується на ГПЗ чи КС. До збірного

газопроводу 9 можна підключити декілька ГВУ 3.
Для самопливної системи збору нафти, газу і води як з
ІВУ, так і з ГВУ характерні низькі значини тисків у

нафтогазозбірному трубопроводі, велика металоємність,
значні втрати нафти від випаровування легких фракцій у

202