Page 117 - 4763

Основними з них є: трудомісткість, енергоємність,

собівартість, якість, екологічна чистота.
Трудомісткість – це сумарні витрати часу у
нормогодинах на виготовлення одиниці продукції: однієї

тонни чавуну, однієї деталі, однієї машини, однієї тонни
борошна, однієї тонни мінеральних добрив і т. ін.

Від трудомісткості залежить ціна характеристик
виробництва: кількість робочих місць, кількість робітників,

кількість площ, енергії і, в решті решт собівартість.
Чим менша трудомісткість, тим дешевший виріб

(продукція). Звідси виникає тяжіння виробництва до
безлюдних технологій.
Матеріаломісткість – сумарні витрати матеріалів в

одиницях маси на виготовлення одиниці продукції.
Чим менша матеріаломісткість, тим дешевша продукція.

Звідси виникає тяжіння виробництва до безвідходної або
маловідходної технології.

Енергоємність – сумарні витрати різних видів енергії в
енергетичних одиницях на виготовлення одиниці продукції.

Чим менші ці витрати, тим дешевша продукція. Звідси витікає
тяжіння виробництва до енергозберігаючих технологій.
Собівартість – сумарні витрати виробника в грошових

одиницях на виготовлення одиниці продукції. Чим нижча
собівартість, тим більше у виробника шансів реалізувати на

ринку свою продукцію і отримати прибуток.
Трудомісткість, матеріалоємність, енергоємність та

собівартість залежать від рівня технології і аж ніяк не
залежать від попиту на ринку.

Якість – здатність продукції в найбільш повному обсязі
задовольнити потреби людини. Якість оцінюється споживачем
на ринку. Чим вище рівень якості, тим більше шансів у

виробника щодо реалізації продукції та отримання прибутків.
Крім того останнє пов’язане з рівнем платоспроможності

117