Page 4 - 4760

ВСТУП

В умовах суспільно-політичних та економічних

трансформацій, утвердження реального політичного плюралізму,
становлення інститутів громадянського суспільства і

функціонування нашої держави в реаліях глобальної ринкової

економіки особливої ваги набувають технології узгодження

інтересів і гармонізації стосунків органів державної влади,

місцевого самоврядування, суб’єктів господарської діяльності,
підприємств, установ та організацій з різноманітними

суспільними групами та окремими індивідами. Традиційними та

ефективними інструментами соціальних, політичних,

економічних та маркетингових технологій є наука про
комунікацію, зокрема політичну.

Політи́чна комуніка́ція — це процес, що охоплює

політичну сферу життя людини, посередництвом якого

відбувається спілкування між органами влади, політичними
партіями, громадськими організаціями і рухами, посадовими

особами, виборцями, населенням. Її обов'язковими складниками є

комунікатор, повідомлення, канал, комунікант, реакція і

зворотний зв'язок. Сам процес комунікації безперервний, проте

його активізація спостерігається у виборчий період, коли
застосовуються найрізноманітніші шляхи впливу на електорат з

метою завоювання його прихильності.

Наявність різноманітних цілей і методів, структур та
учасників політичних процесів, а також інших параметрів

вирішення конкретних завдань у сфері державної влади зумовлює

складну структуру інформаційно-комунікативного обміну між

людьми. В основі будь-яких інформаційних процесів лежить

лінійна структура комунікації, аналіз якої дозволяє виділити її

4