Page 30 - 4755

рядок розшифровки починають словом „де”, без двокрапки, розташовуючи
умовні позначення один під одним .

Приклад. На практиці як міру ризику використовують показник
дисперсії активу D(x), який визначають за формулою (4.3).

1 n (4.3)
2
D ( )x   (r  r ) ,
i
n  1 i 1

де r i - i-й рівень значення динамічного ряду прибутковості активу;
r - середнє хронологічне значення прибутковості активу;
n - кількість спостережень (рівнів).
Формули мають бути пронумерованими. Нумерувати слід тільки основні
формули, на які треба зробити посилання. Формули і рівняння треба
нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули
складається з номера розділу і порядкового номера формули, відділених
крапкою. Наприклад: формула (4.3) – четверта формула третього розділу.
Номер формули позначають на рівні формули в дужках у крайньому
правому положенні на рядку.

5.9 Приклади і примітки

Приклади розташовують відразу після тексту, що вимагає пояснення.
Примітки дають безпосередньо після тексту, ілюстрації або таблиці, до яких
вони належать. Примітки до таблиці поміщають під лінією, що позначає
закінчення таблиці.
Примітку друкують через один інтервал. Слово „Примітка”
(„Приклад”) пишуть з абзацу, з першої великої літери, не підкреслюючи.
Після цих слів ставлять крапку і на тім же рядку з великої літери наводять
текст примітки (прикладу).
Примітки нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Одну
примітку не нумерують.
Наприклад: «Примітка. Дані щодо обсягу продаж наведені в діючих
цінах без ПДВ».

5.10 Посилання

Посилання на джерела інформації у тексті позначають порядковими
номерами відповідно до нумерації у списку джерел інформації у квадратних
дужках із вказівкою номера відповідної сторінки.
Приклад. Цитата в тексті „...у загальному обсязі робочого часу частина
інформаційної роботи перевищує 70 % [7, с. 46]”.
У посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, ілюстрації, таблиці,
формули, додатки вказують їх номер. При використанні посилань необхідно

28