Page 140 - 4751

посилення нерівності між багатими та бідними країнами, зрос-
тання безробіття, бідності. Відомий критик економічної глобалі-
зації, латиноамериканський економіст М. Хусодовскі називає її
глобалізацією бідності, на якій паразитує «глобальний клуб
мільярдерів, що налічує приблизно 450 членів... Реальні заробітні
плати у країнах «третього світу» та у Східній Європі майже у 70
разів нижчі, ніж в США, Західній Європі та Японії, це торкається
усіх груп, в тому числі висококваліфікованих працівників та
науковців». Так, тільки у Португалії на різних умовах, у тому
числі й нелегально працюють близько 150000 українців. Навіть
найнижча заробітна плата у країнах сімки є прива-бливою для
економічних іммігрантів. Серед прибульців на Захід, що намага-
ються у такий спосіб урятуватися від бідності, можна виділити
своєрідну привілейовану групу – тих, хто працює за контрактом і
має певні соціальні гарантії. На щабель нижче від них
перебувають так звані сезонні працівники, зайняті у сільському
господарстві, а найнижчу займають різного роду тіньовики та
нелегали. Використовуючи можливість вільного пересування,
вони частково, а то і повністю втрачають певні соціальні гарантії
(наприклад, можуть погіршити або втратити пенсійне забезпе-
чення, послаблюють родинні зв’язки, переживають культурний
шок, соціальні і психічні травми тощо).
Економічна глобалізація створює умови для глобалізації
злочинності (створення світової мережі наркоторгівлі, нелега-
льної торгівлі зброєю та людьми). Загальновідомим фактом є те,
що намагаючись працевлаштуватися за кордоном, дівчата зі
Східної Європи, і насамперед з України, потрапляють у сексуа-
льне рабство.
Економічна глобалізація, створюючи глобальну фінансову
систему, та-кож і уможливлює глобальне ухиляння від сплати

139