Page 96 - 4746

горизонтальних сепараторах використовують гідроциклонні
пристрої і попереднє відбирання газу перед входом у сепара-
тор. У гідроциклоні газорідинний потік, що входить, приво-
диться в обертальний рух, краплі нафти як більш важкі під ді-
єю відцентрової сили відкидаються на стінки труби, а газовий
струмінь переміщається в корпус сепаратора. Горизонтальний
сепаратор з попереднім відбиранням газу відрізняється тим,
що нафтогазова суміш вводиться в корпус сепаратора по по-
хилим ділянкам трубопроводу (рисунок 5.3). Нахил вхідного
о
трубопроводу 1 – (10-15) . При підйомі і наступному спускан-
ні по вхідному трубопроводу відбувається розділення рідини і
газу, і газ по газовідвідних трубках відводиться до краплевло-
влювача і після цього направляється в газопровід на ГПЗ ра-
зом з газом, відділеним у корпусі сепаратора.
Зневоднення і знесолення нафти – взаємопов’язані про-
цеси, оскільки основна маса солей зосереджена в пластовій
воді і видалення води призводить одночасно до знесолення
нафти. Зневоднення нафти ускладнено тим, що нафта і вода
утворюють стійкі емульсії типу “вода в нафті”. У цьому випа-
дку вода диспергує в нафтовому середовищі на дуже мілкі
краплі, утворюючи стійку емульсію. Отже, для зневоднення і
знесолення нафти необхідно відділити воду з нафти. Для зне-
воднення і знесолення нафти використовують такі техноло-
гічні процеси: гравітаційне відстоювання нафти; термохіміч-
ні методи; електрознесолення і електрозневоднення нафти.
Найбільш простий за технологією процес гравітаційного від-
стоювання. У цьому випадку нафтою заповнюють резервуари і
витримують певний час (48 годин і більше). Під час витриму-
вання відбуваються процеси коагуляції крапель води, і більші
та важчі краплі води під дією сил ваги (гравітації) осідають на
дно резервуара, де і накопичуються у вигляді шару підтовар-
ної води. Однак гравітаційний процес відстоювання холодної
нафти – малопродуктивний і недостатньо ефективний метод

94