Page 37 - 4746

ловин бурять виключно з метою промислового водопостачан-
ня об’єктів.

3.2 Конструкція свердловини

Свердловиною називається циліндрична (вертикальна або
похила) гірська виробка, яку проводять за допомогою механі-
чних пристроїв без доступу до неї людини. Діаметр свердло-
вини набагато менший її довжини. Початок свердловини нази-
вається гирлом, дно – вибоєм.
Як правило, верхні ділянки розрізу свердловини предста-
влені молодими відкладеннями, які легко розмиваються в
процесі буріння промивною рідиною. Тому бурити свердло-
вину починають тільки після того, як приймуть відповідні мі-
ри проти розмивання породи під основою бурової.
Для цього бурять або копають вручну шурф до стійких
порід (4-8 м) і в нього спускається обсадна труба, яка назива-
ється напрямком свердловини. У простір між обсадною тру-
бою і стінками шурфа закидають бутовий камінь і заливають
цементний розчин. У результаті гирло свердловини надійно
укріплюється. У верхній частині обсадної труби наперед вирі-
зається вікно, з якого під час промивання свердловини проми-
вна рідина виходить у жолобову систему.
Після установки напрямку свердловини і проведення ря-
ду підготовчих робіт перед бурінням свердловини (монтаж
приладів, контрольний огляд обладнання, оснащення поліпас-
ної системи і т. д.) приступають до буріння свердловини до
такої глибини, на якій закінчуються породи, що містять трі-
щини і каверни. Звичайно глибина їх залягання становить 50-
400 м.
З метою перекриття та ізоляції цих горизонтів у створе-
ний стовбур спускають обсадну колону, а її поза трубний про-
стір заливають цементним розчином ( часто до гирла свердло-
вини).

35