Page 177 - 4746

мних. Місткість одиничного підземного сховища може дося-
гати кількох сотень тисяч кубічних метрів і обмежена лише
потужністю і розташуванням пластів, в яких їх споруджують.
Розрахунковий надлишковий тиск у підземному сховищі
повинен компенсуватися тиском вище лежачих порід. Тому
мінімально допустима глибина закладення підземних сховищ
визначається розрахунковою величиною пружності парів про-
дукту, що зберігається. Існуючі технологія і техніка дозволя-
ють споруджувати підземні сховища в пластах кам’яної солі
методом вилуговування на глибинах до 1400-1500 м і в пода-
льшому може бути збільшена. Дослідним шляхом встановле-
но, що нафта і нафтопродукти (бензини, дизельне і реактивне
палива різних марок, пропан, бутан) не взаємодіють з
кам’яною сіллю і її водним розчином (розсолом), їх взаємна
розчинність дуже незначна. При тривалому (до 200 діб) збері-
ганні вказаних нафтопродуктів в ємностях кам’яної солі зміни
фізико-хімічних показників не спостерігалось. Принципова
технологічна схема підземного сховища нафтопродуктів, яке
споруджують у пластах кам’яної солі, наведена на рисунку
12.5.
Підземні сховища можна створювати в пластичних поро-
дах (глинах, суглинках) за допомогою підземного камуфлет-
ного вибуху. При цьому бурять свердловину до глибини роз-
рахункового закладення сховища. Потім у ній взривають один
або два невеликих заряди. В утвореній порожнині розміщують
основний заряд вибухової речовини і після його вибуху утво-
рюється готове підземне сховище. При цьому навколишній
ґрунт деформується і ущільнюється (рисунок 12.6).

175