Page 87 - 4739

У другому півприйомі трубу знову наводять на праву марку і беруть два відліки на горизонтальному крузі. Потім,

відкріпивши алідаду, обертають теодоліт проти годинникової стрілки і вводять у бісектор сітки ниток ліву марку. Беруть

два відліки. На цьому закінчуються виміри другого півприйому. За вказаною методикою вираховують значення кута в
другому півприйомі.

Другий півприйом виконують аналогічно першому, але при наведенні труби на ліву марку переставним гвинтом
лімба встановлюють відлік на ньому рівний 30˚. Всього виконують шість прийомів з перестановкою лімба між ними на

30˚.
Всі записи проводять у спеціальному журналі (табл.7.1).

Кінцеву обробку результатів вимірів проводять у відомості (табл.7.2). Тут у графи 2 і 3 із журналу записують

значення, обчислених у півприйомах кутів. У графах 4 і 5 записують відповідно різниці кутів, одержаних у півприйомах

одного і того ж прийому, а також середні значення кутів у кожному окремому прийомі. Потім знаходять найімовірніше

значення кута С, як його середнє арифметичне із всього числа виконаних прийомів

C   A i / 6, (7.1)

де А і− обчислене значення кута в і-му прийомі. Зауважимо, що у даному випадку виконано 6 прийомів (n =6).

Обчислюємо значення вільних членів

V   , A (7.2)
C
i i
сума яких повинна дорівнювати нулю.

74