Page 7 - 4739
P. 7

ЛАБОРАТОРНА  РОБОТА №1
                  Тема. Вивчення теодолітів типу Т5


                  Мета роботи: вивчити будову теодолітів типу Т5, навчитися брати відліки
            на горизонтальному і вертикальному кругах.


                  Прилади  і  приладдя:теодоліти  типу  Т5,  візирні  марки,  фрагменти
            польових журналів.


                  Тривалість – 2 год.

                                            Основні теоретичні положення


                  Теодоліти типу Т5 можуть мати позначення:  букви: А, К, П, М.Це означає:

            А  –  автоколімаційний  теодоліт  ;  К  –  теодоліт  з  компенсатором  при

            вертикальному крузі; П–пряме зображення зорової труби; М – маркшейдерські

            теодоліти.Наприклад, позначення теодоліта –4Т5КП. Це означає: 4 – четверта

            модифікація приладу; Т – теодоліт;  5– СКП вимірювання горизонтального кута

            одним прийомом 5˝; К – наявність компенсатора; П - пряме зображення зорової

            труби.

                  Теодоліт 2Т5К (рис.1.1) має такі особливості:

                  -  система вертикальної осі неповторювана;

                  -  при  алідаді  вертикального  круга  є  оптичний  компенсатор  з

            самовстановлюючим індексом;

                  -  покази з лімбів знімають на одній його стороні;

                  -  для    спрощення        обчислень        вертикальних         кутів     оцифрування

            вертикального лімба виконанона секторах від 0˚ до 75˚ і від мінус 0˚ до мінус

            75˚;

                  -  дві  пари  гвинтів  розміщені  з  однієї  сторони  теодоліта  для  більш

            швидкого переходу від наведення зорової труби по азимуту до наведення її  у

            вертикальній площині.

                  Зорову трубу (рис. 1.2) двома кінцями переводять через зеніт і фокусують

            обертанням  кремальєри  8.  Окуляр  10  встановлюють  “на  око”  обертанням


            діоптрійного  кільця  до  появи  чіткого  зображення  сітки  ниток  (рис.  1.3).  Два

                                                            6
   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12