Page 30 - 4739

положення кожну точку спостерігають при двох положеннях вертикального
круга (ці дії складають один прийом) і обов΄язково парним числом прийомів

для виключення хитання вертикальної осі.
Значення і визначають з формули:

і  0,5  ctgс 1   c cosec  c 2 ctg  c cosec 2  (2.4)
1
2
1
чи

i  0,5 c  c 2 ctg . (2.5)
1
1
Якщо │ν 1 = ν 2│ величину с обчислюють за формулою (2.1).

Число прийомів повинно бути для теодолітів типу Т-5 − 6, а допустиме

значення − 15˝.

Недопустимий нахил горизонтальної осі теодоліта ліквідовують у

майстерні.

Візирна вісь оптичного візиру повинна бути паралельна візирній осі

труби.

Зорову трубу наводять на візирну ціль, розміщену на віддалі більше 150м,

а потім, повертаючи навідні гвинти теодоліта, точно наводять на неї перехрестя

візирів. При суттєвому зміщенні перехрестя сітки ниток з візирної цілі кутову

величину зміщення по горизонталі і вертикалі вимірюють теодолітом. Якщо

вона більше 2′ , то положення оптичного візира виправляють.

Візирна вісь оптичного візиру, вбудованого в алідадну частину

теодоліта, повинна бути суміщена з його вертикальною віссю повороту.
Цю умову перевіряють шляхом спостереження положення центру сітки

оптичного центрира відносно точки місцевості при обертанні алідадної частини

теодоліта, встановленого над цією точкою. Якщо при обертанні зображення

точки сходить з центра сітки більше, ніж на три товщини нитки (0,5 мм на
поверхні землі), то необхідно від΄єднати кришку оптичного центриру, ослабити

гвинти окулярного коліна і злегка перемістити його у площині бокової кришки.
Після цього повірку повторяють.

29