Page 10 - 4736

Другий розділ «Тектонічний та стилістичний аналіз архітектурних об’єктів» займає 6 сторінок. Цей розділ
спрямований на розвиток у студента вміння робити самостійний архітектурний аналіз споруд античної архітектури. Автор
дає порівняльний аналіз пам’ятки з подібними до неї, вказує шляхи реконструкції, реставрації чи відновлення об’єкта,
який досліджують.
У тексті подають зображення основних архітектурних об’єктів (перспектива, фасади, плани) за темою дослідження з
коротким їх описом і аналізом. Потрібно проаналізувати 3 архітектурні об’єкти за темою роботи. Якщо об’єкт
зруйнований, аналізують варіанти його реконструкції, запропоновані археологами та архітекторами.
У висновках до цього розділу подають порівняння схожих та відмінних рис проаналізованих архітектурних об’єктів.
Зразок написання другого розділу вміщено у додатку В.
Третій розділ «Композиційний аналіз архітектурного об’єкта», як правило, займає 4-5 сторінок. Він спрямований
на визначення композиційних особливостей певних типів будівель і споруд у період античності, виявлення закономірностей
архітектурно-художньої виразності пам’яток архітектури; визначення особливостей планування античних поселень та міст,
їх стильових ознак; композиційної, архітектурної та художньо-образної структури їх забудови.
Потрібно здійснити композиційний аналіз об’ємно-просторового вирішення одного архітектурного об’єкта за темою
роботи або одного історичного античного міста.
Зразок виконання третього розділу міститься у додатку Г.
Висновки – закінчення курсової роботи, зумовлене логікою проведеного дослідження. У висновках, де подано
відповідь на поставлені попередньо завдання, визначають практичну цінність роботи та перспективи подальшого наукового
дослідження у даному напрямку. Висновки повинні засвідчити рівень знань та наукової кваліфікованості майбутнього
фахівця у галузі архітектури, оскільки тут викладаються основні теоретичні та практичні результати, що випливають із
змісту роботи, їх відповідність проблемам, зазначеним у вступі. Висновки мають бути чіткими, лаконічними. Слід
узагальнити найсуттєвіші положення, підвести основні підсумки, довести достовірність та обґрунтованість нових наукових
положень, їхнє значення для теорії й практики, коротко окреслити перспективи подальших досліджень. Обсяг висновків –
1-2 сторінки.
Список використаної літератури (бібліографія) – перелік літератури, в якому вміщені бібліографічні описи тих
джерел, якими користувався студент при написанні курсової роботи. Такий список складає одну з істотних частин курсової
роботи, що свідчить про рівень фундаментальності проведеного дослідження.
Розрізняють кілька принципів розміщення літератури у списку. Він може бути алфавітним (прізвища авторів або
назв робіт наводять за алфавітом); хронологічним (за роками публікацій, у межах кожного року за алфавітом); тематичним
(за розділами, підрозділами тексту); у порядку згадування джерел у тексті. Список може включати всі джерела з теми; ті,
які використав автор; ті, на яких у роботі є посилання; найцінніші праці з теми та ін. Архівні документи у списку наводять
10