Page 10 - 4724

групи в арифметичній чи геометричній прогресії і носять
зростаючий, або спадаючий характер. Крім того
використовують довільні інтервали та спеціалізовані
інтервали.
Якщо групувальна ознака неперервна, постає питання
про кількість груп та межі кожної з них. Кількість груп
залежить від ступеня варіації групувальної ознаки та
обсягу сукупності. Так, для дискретної ознаки, діапазон
варіації якої обмежений (кількість дітей у сім'ї, тарифний
розряд тощо), груп, як правило, стільки, скільки варіант
ознаки. У разі значної варіації дискретної ознаки
(кількість працюючих на підприємстві, кількість
укладених на біржі угод), як і неперервної (стаж роботи
працівника, собівартість продукції), діапазон варіації
розбивається на т інтервалів. Надто велика кількість груп
спричинить розпилення елементів сукупності, подібні еле-
менти попадуть до різних груп. Якщо кількість груп мала,
навпаки, в одну групу об'єднуються елементи різних типів,
що призведе до помилкових висновків.
Для достатньо великих сукупностей, коли розподіл
елементів їх за істотною ознакою є нормальним або близь-
кий до нього кількість груп може бути визначена за
формулою Стерджеса:

m =1 + 3,322 lg N, Або m= 1+1,441ln N (1.1)

де —N обсяг сукупності; m –кількість груп.

В таблиці 1.1 наведено обсяг сукупності і число груп,
відповідно до формули Стерджеса:

8