Page 261 - 4694

У зв’язку з цим виникає невизначеність базування секції
III: стає непередбачуваним фактичне розташування
шести базуючих точок. Це завдання ускладнюється ще і
тим, що третій штифт розташований під кутом до
комплекту допоміжних баз, що утворюються площиною
двогранного кута лапи та циліндричним штифтом секції
II. Кутове розташування третього штифта приводить до
того, що кожна з двох його утворюючих точок має по дві
проекції на осі координатної системи комплекту
допоміжних баз секції II. Це означає, що кожна з цих
базуючих точок позбавляє двох степеней вільності
секцію III.
Дійсно, якщо спроектувати точку 6 на осі X і Y (рис.
2.25, б), то точка 6 дублює функції точки 4, точка
6 позбавляє секцію III останньої степені вільності –
обертання навколо штифта 2. Точка 7 дублює функції
точки 1 – позбавляє можливості поступального
переміщення секції III вздовж осі штифта, а точка 7
дублює функції точки 5.
Таким чином, введенням третього штифта кількість
базуючих точок збільшилася до дев’яти, шість із них
утворюватимуть фактичну схему базування, залежить
від багатьох причин.
Надмірна кількість базуючих точок веде до такого.
На складання поступають лапи із похибками
розташування осей отворів під штифти, діаметрів
отворів та штифтів одних відносно інших. Внаслідок
наявності похибок при монтажі секцій III третій штифт
може не ввійти до отвору лапи цієї секції. Якщо третій
штифт увійде до отвору, то порушить контакт площин
двогранних кутів лап секцій II та III. Щоб цього
уникнути і забезпечити прилягання площин лап, зазор в
штифтовому з’єднанні третього штифта був збільшений.
Проте збільшення зазору знижує точність базування.
Значний зазор в штифтовому з’єднанні веде до того, що

260