Page 9 - 4686

m N


Р МІV  Р МІІІі  k викj P  номj ; (1.15)
і 1 j 1
m N


Q МІV  Q МІІІі  k викj P  номj  tg ; (1.16)
cj
і 1 j 1

де N―кількість високовольтних ЕП без врахування споживачів
з різкозмінним графіком навантаження, які підключені до РП; m
- кількість цехових трансформаторів, приєднаних до РП.
Якщо у вузлі навантаження є високовольтні СД, то при
визначенні Q МІV їх реактивна потужність спочатку приймається
рівною нулю Q СД = 0, а після вибору засобів компенсації -
фактичній реактивній потужності (генерованій, чи споживаній).

На 5 рівні електропостачання розрахункові активні та
реактивні навантаження визначаються за виразами:
 m N 

Р  К рм  Р МІVі  k P  ; (1.17)
МV викj номj 
 і 1 j 1 
 m N 

Q  К рм  Q МІVі  k P   tg сj  ; (1.18)
МV викj номj
 і 1 j 1 
де К рм ― коефіцієнт різночасності максимумів навантаження
(К рм  0,9) (його значення може встановлюватися в залежності
від місцевих умов (0,85-1)); m―кількість РП, приєднаних
безпосередньо до шин ГЗП; N―кількість електроприймачів,
приєднаних безпосередньо до шин ГЗП.
Реактивна потужність високовольтних СД приєднаних
до шин ГЗП на початковому етапі приймається рівною нулю.
При різкозмінному навантаженні, приєднаному на 4 та 5
рівнях, сумують графіки Р(t) та Q(t) і визначають
максимальне навантаження з результуючих графіків.
На 6 рівні електропостачання розрахункове активне та
реактивне навантаження визначають як:
Р  Р  Р ; (1.19)
МVІ МV ГЗП

9