Page 328 - 4679
P. 328
умов госпрозрахункового обліку витрати газу на ГВС повинні здійснюватися
вимірювання якісних характеристик природного газу:
склад газу;
температура точки роси по воді;
температура точки роси по вуглеводнях;
вміст сірководню, меркаптанової і загальної сірки.
За своїм призначенням та рівнем оснащеності ГІС підрозділяються на наступні
категорії:
I - ГІС на кордонах України;
II - ГІС у складі ГРС, що поставляють газ у великих кількостях споживачеві;
III - ГІС на межах підприємств ВАТ «Укртрансгаз».
При роботі комплексу технічних засобів, призначених для комерційного обліку
газу, повинні забезпечуватися наступні функції для I і II категорій ГІС:
автоматичний збір, обробка, реєстрація та зберігання кількістю-дарських і
якісних показників газу, формованих основним і дублюючим комплектом приладів;
автоматичне обчислення витрат газу та реєстрація показань.
На ГІС III категорії в залежності від умов поставки можливо визначення якісних
показників газу лабораторним шляхом і введення даних в обчислення за допомогою
програмують пристрою або по комунікаційних каналах з рівня лінійно-виробничого
управління МР, а обсяг функцій управління визначається завданням на проектування.
Вимірювання та визначення кількісних і якісних характеристик повинно
виконуватися відповідно до ГОСТ 8.586.1-5-2005 і Правилами по метрології ПР
50.2.019-96 «Методика виконання вимірювань за допомогою турбінних та ротаційних
лічильників», а також іншими методичними і нормативно-технічними документами,
введеними в дію Держстандартом України та ВАТ «Укртрансгаз».
Результати вимірювань і обчислень кількісних і якісних показників природного
газу приймаються для взаємних розрахунків між постачальником і споживачем газу.
6.2. Облік нафти
Облік нафти в системі нафтопроводів Росії - це невід'ємна частина при проведенні
товарно-комерційних операцій на підприємствах видобувних, транспортуючих та
переробних нафту.
Розглянемо товарно-комерційні операції при транспорті нафти. Як випливає з рис.
6.6, при прийманні і здаванні нафти в системі МН здійснюються такі основні функції:
визначається кількість і якість нафти; оформляється акт приймання здачі відповідно до
чинної нормативно-технічною документацією [30, 47].
Товарно-комерційні операції здійснюються між грузопостачальником і
вантажоодержувачем.
Вантажовідправник нафти - сторона за договором про надання послуг з
транспортування нафти.
Вантажоодержувач нафти - організація, що є одержувачем нафти в пункті
призначення і підписує акти прийому-здачі.
Якщо класифікувати нафту за призначенням, то можна представити класифікацію
у наступному вигляді (рис. 6.7).
Всі операції з приймання і відпуску нафти, що включають контроль кількості і
якості, здійснюються на приймально-здавальних пунктах (ПСП), рис. 6.6, 6.7, 6.8.
Приймально-здавальний пункт - це пункт з обліку кількості та оцінці якості
нафти, на якому підрозділу приймаючої і здає нафту сторін виконують операції
приймання-здавання нафти [48].
327