Page 236 - 4679

Вони працюють в комплекті з вторинними перетворювачами - дифманометрами.
Показання дифманометрів (механічні, електронні) реєструються і обробляються вручну
планіметрії і за допомогою електронних обчислювачів (Росія: ВКГ-2; СПГ-761; СПГ-
763; спільного і зарубіжного виробництва: «Гіперфлору», «Суперфлору», «Телефлору»
і т . д.).
Планіметр - від лат. planum (рівне місце, площина, метр) - математичний
прилад для визначення площ плоских фігур довільній формі.
Обробку рівномірних круглих діаграм виконують пропорційно планіметрії,
нерівномірних - кореневими планіметрії, стрічкових діаграм - полярними планіметрії.
За результатами планіметрування діаграм підраховуються середньодобова
витрата газу за формулою:

= 0,1333 √ (5.36)

де 0,1333 - постійна кореневої планіметрії; Qmax - верхня межа вимірювань
дифманометра витратоміра; Nk - планіметричне число з відліку кореневої планіметрії;
- поправочний коефіцієнт, що враховує розширення вимірюваного середовища в
робочих умовах; Р - абсолютне середньодобове число тиску газу; Т - абсолютна
середньодобова температура газу; Z - коефіцієнт стисливості газу в робочих умовах P і
Т; ρ - фактична густина газу; Kf - постійна для даного виду звужено устрою, яка
визначається на підставі розрахункового листа на діафрагму.
1 0 0
= √ (5.37)

0 0
де Кf - коефіцієнт температурного розширення діафрагми (у діапазоні від 20 до 60 °С
приймають Кt=1); o- розрахунковий поправочний коефіцієнт, що враховує розширення
вимірюваного середовища при ρo і Тo; ρo, Тo і Рo - розрахункова щільність, температура і
тиск газу [25].
Розрахунок і вибір звужуючих пристроїв виробляють на основі заданої
вимірюваної температури і умов вимірювання, тобто температури середовища,
діаметра трубопроводу, середнього і максимального витрати, номінального тиску і
втрати тиску на звужуючому пристрої.
В результаті розрахунку, виконуваного методом послідовних наближень,
визначають тип звужуючого пристрою і його параметри. Потім по вибраному значенню
вимірюваної різниці тисків ∆Р підбирають тип дифманометра з відповідним межею
вимірювання.
Звужуватиме пристрій встановлюється в трубопроводі і створює в ньому місцевий
опір, виконуючи функції первинного перетворювача. При протіканні речовини через
нього підвищується швидкість у звуженому перетині, в порівнянні зі швидкістю потоку
до звуження. Збільшення швидкості, а отже і кінетичної енергії, викликає зменшення
потенційної енергії потоку в звуженому перетині. При цьому статичний тиск у
звуженому перетині буде менше, ніж в перетині до звужуючого пристрою. Таким
чином, при протіканні речовини через звужуватиме пристрій створюється перепад
тисків ∆Р=Р1-Р2 (рис. 5.101), що залежить від швидкості потоку і від витрат рідини.
Перепад ∆Р є мірою витрати речовини, що протікає по трубопроводу.
Вимірювання витрати та кількості рідин і газів проводять за допомогою
стандартних звужуючих пристроїв, де в якості звужуючих пристроїв застосовують:
 стандартні діафрагми (рис. 5.101, 5.104);
 сопла (рис. 5.102);
 сопла Вентурі (рис. 5.103, 5.108);
 труби Вентурі (рис. 5.109).

235