Page 152 - 4677

Для загальновиробничих витрат можна встановлювати спосіб розподілу з точністю до
підрозділу і статті витрат. Це може бути потрібно у разі, коли для різних видів витрат
необхідне застосування різних способів розподілу.
Якщо для всіх загальновиробничих витрат необхідно встановити один загальний спосіб
розподілу, то при установці способу розподілу не треба указувати рахунок витрат, підрозділ і
статтю витрат.
Аналогічно — шляхом невказування ряду параметрів — можна встановити загальний
спосіб розподілу для всіх витрат, що враховуються на одному рахунку або по одному
підрозділу.
При встановленні способу розподілу в регістрі відомостей «Способи розподілу статей
витрат організації» вказується дата, починаючи з якої буде діяти спосіб розподілу. Якщо,
починаючи з певного періоду, необхідно змінити спосіб розподілу витрат, то в регістр
відомостей вводиться новий запис, в якому указуються новий спосіб розподілу і дата,
починаючи з якої слід застосовувати новий спосіб.
Постійні загальновиробничі витрати розподіляються відповідно до нормальної
потужності підрозділів. Ознака того, чи є витрата постійною встановлюється в довіднику
«Статті витрат» (меню «Підприємство» — «Статті витрат»). У регістрі відомостей
«Показники при нормальній потужності» для кожного підрозділу організації можна задати
базу розподілу, і суму постійних витрат. При розрахунку собівартості випущеної продукції,
витрати, понад нормальну потужність, будуть віднесені на собівартість реалізованої
продукції (рахунок 901).
Коректування планової вартості продукції і напівфабрикатів до фактичної вартості
Надходження і списання продукції і напівфабрикатів, вироблених в поточному
звітному періоді, відображається в планових цінах. Тому після розрахунку фактичної
собівартості виробництва необхідно відобразити надходження і списання продукції і
напівфабрикатів за фактичною вартістю. Для цього створюються коригуючі проводки.
У податковому обліку собівартість одиниці випущеної продукції переоцінюється
виходячи з даних бухгалтерського обліку. При цьому переоцінюється увесь залишок
продукції на складах на кінець місяця.

Переоцінка вартості запасів
Згідно ПСБО 9 «Запаси», запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності
за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.
Якщо для організації вказані параметри оцінки запасів на дату балансу, а саме - тип цін
чистої вартості реалізації, рахунок і аналітику витрат від переоцінки, то проводиться аналіз
поточних залишків запасів в бухгалтерському обліку і виконується переоцінка. Переоцінка
проводиться тільки для тих номенклатурних позицій, для яких задана ціна чистої вартості
реалізації.
У випадку, якщо чиста вартість реалізації менша первісної вартості проводиться
зниження ціни. У випадку, якщо чиста вартість реалізації більше вартості активів, то може
бути проведене сторнування зниження ціни запасів, в межах суми проведених раніше
знижень ціни.

Розрахунок торгівельної націнки по проданих товарах
Для організацій, для яких облік в роздробі ведеться по продажних цінах, в кінці періоду
виконується розрахунок середньої роздрібної націнки і коректування списаної собівартості
по проданих товарах.
Протягом періоду при реєстрації продажів по роздрібних торгових точках таких
організацій відображається тільки продажна вартість реалізованих товарів. При виконанні
даної операції буде визначена і списана середня націнка по вибулих запасах, що дає
можливість оцінити собівартість запасів на роздрібному складі на кінець періоду. Алгоритм
визначення середньої націнки реалізований відповідно до положень ПСБО 9 «Запаси».
Аналогічна операція передбачена і для податкового обліку, але на відміну від
бухгалтерського обліку, розрахунок націнки проводиться за даними спеціалізованого
регістра податкового обліку.
150