Page 50 - 4655

а б в

Рисунок 2.8 – Схеми клинової (а), прямоточної (б),
кульової (в) засувок

Цих недоліків немає прямоточна засувка (рис. 2.8, б).
Клинове ущільнення в неї замінено шиберним з двома
плашками (рис. 2.9) або одношиберним (рис. 2.10). Шибер при
відкритому і закритому прохідному каналі весь час притисну-
тий до ущільнювальних поверхонь деталей корпуса. Він скла-
дається з двох половинок, які розтискаються пружинами. За-
гальне зусилля може доходити до 9 кН. При закриванні або
відкриванні прямоточної засувки шибер ковзає по ущільню-
вальних поверхнях деталей корпуса. У відкритому стані все-
редині засувки утворюється прямий канал без суттєвих боко-
вих поверхонь. Ущільнювальні поверхні не омиваються пото-
ком рідини. До ущільнювальних поверхонь біля зазору А по-
дається густе мастило. Таким чином, виключаються основні
недоліки клинової засувки.
Використовуються прямоточні засувки з густими ущіль-
нювальними мастилами. В’язкі мастила є нерозчинними в
конденсаті і пластових водах. Запас цього мастила містяться у
резервуарчиках Б. Від основної засувки мастило (найчастіше
ЛЗ-162) відокремлене поршнями В. Вся внутрішня порожнина
засувки також заповнена спеціальним мастилом.
Використовують також прямоточні засувки з ущільню-
вальними еластичними елементами біля зазору А із графіто-
фторопласта АФГ-80ВС. Оскільки всередині засувки тиск

49