Page 282 - 4655

При підземному або капітальному ремонті свердловин
спайдер працює при досить високій частоті операцій по за-
хопленню і звільненню його клинами труби, що призводить
до зношення його. Робочі поверхні спайдера і труби забруд-
нені.
Аналіз клинового захвату показує, що надійне захоп-
лення труби проходить при оптимальному співввідношенні
трьох головних величин:
– кута нахилу клина;
– коефіцієнта зчеплення з трубою;
– коефіцієнта тертя тильної поверхні клина із внутріш-
ньою поверхнею спайдера.
Із зменшенням кута нахилу клина при одній і тій же вазі
колони обтискаюче зусилля збільшується. Тому для збіль-
шення втримуючої здатності спайдера і зменшення обтискаю-
чих зусиль внутрішня поверхня клинів повинна мати насічку,
при якій коефіцієнт зчеплення збільшується. Тильна поверхня
клина повинна бути гладкою. Мінімальне число клинів – два,
частіше 3-4. При двох створюється умова для зминання труби,
а збільшення до 4-х може привести до виключення із роботи
одної пари клинів. Найкращу стійкість мають 3 клини.
В результаті розрахункового визначення і подальшого
уточнення дослідним шляхом були визначені форма і розміри
насічки клинів.
При цьому враховувалось:
– ступінь пошкодженості поверхні труби;
– зносостійкість зуба і насічки та здатність до самоочи-
щування.
Насічка представляє різьбу з кроком H = 7-8 мм і β = 80°
(див. рис. 7.9, б).
Насічка (див. рис. 7.9, в;) представляє собою виступи, кож-
ний із яких має форму зрізаної піраміди з поверхнею зрізу 3×3 мм.
Конусність спайдерів 4/15 тобто α = 9°30´.
Для попередження пошкодження труби насічкою необ-
хідно, щоб відношення маси колони труб до сумарної довжи-
ни насічки, яка контактує з трубою не перевищувало
100-120 кН/м.
Напівавтоматический спайдер складається із розрізного
корпуса, змінних блоків клинів для труб діаметром 60; 73 і

281