Page 145 - 4652

таких систем завжди відомий (детермінований) і, як правило,
повинен бути мінімальним (100, 1000 мкс). Для систем
“м'якого” реального часу затримка реакції хоча й небажана,
але все-таки припустима.
ОСРЧ можна розділити на три основні класи: виконавчі
системи реального часу, ядра реального часу й різноманітні
модифікації ОС загального призначення.
Виконавчі системи реального часу мають високу
швидкість,
малий час реакції, досить компактні, однак мають значну
вартість. Найбільш характерний приклад виконавчої ОСРЧ -
VxWorks.
ОСРЧ другого класу містить монолітне ядро, у якому
реалізовані всі механізми реального часу. Характерна риса
таких ОСРЧ - висока масштабованість: на їхній основі можна
будувати як прості й компактні, так і великі системи
реального часу. Представниками ОС цього класу є OS-9 (OS-
9000) і QNX.
ОСРЧ третього класу представлені двома типами систем.
Перший – це перероблені (на рівні ядра) системи загального
призначення (Lynx OS), для яких характерний більший обсяг і
більший час реакції на зовнішні події. Другий тип утворюють
розширення реального часу для ОС загального призначення,
що дозволяють використати останні як повнофункціональні
ОСРЧ. Як уже згадувалося вище, ОС загального призначення
самі по собі практично не придатні для цілей керування в
реальному режимі часу. Однак, при розробці деяких таких
систем (Windows NT/2000) в них закладались елементи
реального часу, що дозволяють при відповідному
доопрацюванні використати ці ОС у якості ОСРЧ. Відомі дві
групи розширень. Перша фактично припускає співіснування
на одному обчислювальному пристрої двох операційних
систем, причому додатково встановлене ядро реального часу
займає провідну роль, а базова ОС розглядається як сама
низькопріоритетна задача (рішення Falcon компанії RadiSys
для Windows NT). Друга група розширень заснована на
переробці компонента HAL (Hardware Abstraction Level)

143