Page 132 - 4652

Донедавна розрахунок іскробезпеки мережевих рішень
будувався на основі моделі, що являє собою кабель
спеціалізованої мережі у вигляді розподіленої індуктивності,
ємності й активного опору, які підлягали обліку поряд з
аналогічними граничними характеристиками підключених
кінцевих пристроїв. Далі, виходячи із заявлених
характеристик блока живлення, визначався максимальний
струм, а також максимальне число пристроїв, що могло бути
підключене до іскробезпечного сегмента. Результати
застосування цієї моделі приводили до дуже жорстких
обмежень і, як наслідок, до високих витрат.
Результатом новітніх досліджень в області іскробезпечних
ланцюгів з'явилася розрахункова модель FISCO (Fieldbus
Intrinsically Safe Concept), що базується на таких припущеннях
(рис. 10.3):
- один блок живлення на сегмент із напругою від 14 до
24 В;
- блок живлення відповідає вимогам вибухозахисту ia
або ib групи IIC і має трапецієподібну або прямокутну
характеристику;
- всі інші вузли сегмента є пасивними зі струмом
споживання не менш 10 мА;
- всі вузли мають малі значення внутрішньої
індуктивності (<10 мкГн) і ємності (<5 нФ), які можна не
враховувати;
- характеристики кабелю не виходять за встановлені
границі (R=15...150 Ом/км, L=0,4...1 мГн/км, C = 80...200
нФ/км, включаючи екран);
- кабель термінований на обох кінцях (R = 90...100 Ом, C
= 2,2 нФ);
- довжина магістралі не більше 1000 м;
- довжина кожного кабельного відводу не більше 30 м.

130