Page 37 - 4651

Навчальний елемент 2.1.2. Виділення тріщинних
колекторів. Провідний метод вирішення задачі виділення
колекторів тріщиного типу – акустичний каротаж, що володіє
найбільшою, порівняно з іншими методами ГДС, чутливістю
до структури порового простору. Зазвичай його комплексують
з методами, чутливими тільки до об’єму пор, наприклад з
ГГК-Г або НК. Збільшення тріщинуватості проявляється у
посиленому загасанні поперечних хвиль і хвиль Лемба,
спотворенні ліній фазової кореляції на фазокореляційних
діаграмах ФКД (рис. 2.4), а в ряді випадків - перевищенні
коефіцієнтів пористості, визначених за допомогою АК (k п.АК)
над коефіцієнтами пористості, визначеними ядерно-
фізичними методами (k п.НК або k п.ГГК).
Існують також спеціальні методики виділення таких
колекторів, наприклад, методика "каротаж-вплив-каротаж",
яка полягає в тому, що на пласти у свердловині впливають
певною рідиною, що відрізняється за якими-небудь
властивостями (магнітними, густинними, ядерними) від
бурового розчину і пластових флюїдів, а потім виявляють
результати цього впливу за каротажними діаграмами,
записаним до впливу і після. Очевидно, що такий вплив
найсильніше виявляється в пластах-колекторах [5.

Змістовий модуль 2.2
Визначення пористості пластів-колекторів за комплексом
методів ГДС

Коефіцієнт пористості нафтогазоносного колектора
характеризує його ємність. Розроблено геофізичні способи
визначення коефіцієнта пористості в умовах природного
залягання колектора, засновані на індивідуальній
інтерпретації діаграм окремих методів і на комплексній
інтерпретації даних декількох геофізичних методів.
Найширше застосовують наступні способи визначення
коефіцієнтів:
- загальної пористості за даними нейтронного метода (з
урахуванням глинистості за діаграмами гамма-методу) і
гамма-гамма методу (розсіяного гамма-випромінювання);

36