Page 58 - 4650

по довготі є результатом взаємодії напряму, нахилу і курсової
довжини свердловини.
Дані інклінометрії представляють у вигляді таблиці
значень кута викривлення , магнітного азимута  і
дирекційного кута , напрямку викривлення свердловини.
Значення ,  і  відповідають визначеній глибині виміру.
Дирекційний кут – кут між північним кінцем осьового
меридіана (або віссю Х географічної координатної сітки даної
зони) і заданим напрямком; він відраховується від північного
кінця меридіана за годинниковою стрілкою. Величина
дирекційного кута визначається співвідношенням:

     D , (6.1)

де  – кут зближення (кут між осьовим меридіаном і
меридіаном у даній точці; він може бути додатнім або
від’ємним, γ>0 – для точок,які розміщені на сході осьового
меридіана, γ<0 – для, які розміщені на заході осьового
меридіана);
D – магнітне відхилення (східне – зі знаком плюс,
західне – зі знаком мінус).
Таким чином, для одержання дирекційного кута
викривлення свердловини необхідно до значення
вимірюваного магнітного азимута  додати деякий кут  ± D,
величина якого звичайно вказується на географічних картах.
За даними виміряного кута викривлення свердловини і
розрахованого дирекційного кута викреслюється інклінограма
– проекція осі свердловини на горизонтальну площину
(рис. 6.3).
Інклінограму свердловини отримують шляхом
послідовної побудови горизонтальних проекцій окремих
ділянок свердловини, починаючи з найменшої глибини. При
цьому значення ψ і α визначають в окремих точках і умовно

57