Page 29 - 4650

3  1
  , 0 ( 0253  , 0 636I  n  , 0 054 I  n ) ; (3.7)

– для свердловини діаметром 269-295 мм:

  34 7 ,  98 8 ,  I  124 , 76 I 2  80 , 47 I 3  20 8 ,  I 4 . (3.8)
 n  n  n  n

При переході від К п.п до К п вводяться петрофізичні
поправки у вигляді поступового вирахування Δω гл, Δω літ,
Δω густ, Δω p,t – відповідно поправка за глинистість, відмінність
у літологічному складі, густину, тиск і температуру опорних і
досліджуваних пластів. Другий підхід передбачає введення
частини поправок, зв'язаних із впливом свердловинних умов
також у К п.п. Це поправки Δω Сl, Δω гк, що враховують вплив
вмісту хлору (С в, С р) у пласті і свердловині та товщину
глинистої кірки (h гк).
У результаті врахування усіх впливаючих факторів за
даними нейтронних методів знаходять коефіцієнт пористості
порід. Слід відмітити, що у загальному випадку для
визначення пористості за діаграмами нейтронних методів
інтерпретатор повинен володіти великою вихідною
інформацією. Схема інтерпретації помітно спрощується, якщо
свердловинні умови опорних і досліджуваних пластів
однакові, літологічний склад, концентрація солей у водах і
промивній рідині постійні, температура і тиск практично
незмінні. У цих випадках із усіх перерахованих у схемі
потрібно врахувати тільки невелике число факторів, і діаграма
нейтронного методу може бути достатньо просто
перерахована (перебудована) у діаграму К п.
Способи перетворення показів нейтронних методів і
умови застосування виправлень.
1. Для отримання ΔІ необхідно мати в розрізі опорні
пласти, за допомогою яких свердловині виміри прив'язуються
до результатів моделювання. Опорними пластами виступають
28