Page 20 - 4650

Заключним етапом інтерпретації діаграми ГГК-Г є
визначення не густини  п, а пов’язаної з нею пористості порід.
Ці визначення базуються на розв’язку рівнянь (2.3) і (2.4). При
розрахунку К п за густиною  п, яка встановлена за допомогою
гамма-гамма каротажу, значення  в,  н,  г і  ск беруть з
довідника, при цьому величину  в знаходять з врахуванням
мінералізації та температури води, величину  н – для заданих
термобаричних умов і газового фактора, величину  г – з
врахування термобаричних умов залягання колектора.
Значення  п, які знімаються з діаграм ГГК-Г,
використовуються безпосередньо для розрахунку К п.
Величина К п для найпростішого випадку
мономінерального скелету і насичення пор водою
розраховується на підставі формули (2.3):

  
K  ск п . (2.5)
п
  
ск в

При складному складі скелету і рідини в порах, у якості
 ск використовується значення , яке розраховане за
формулою (2.2) при відомому складі скелету, а замість  в
величина  ж, яка розрахована за формулою (2.4), виходячи із
складу рідини та густини її компонентів в пластових умовах.
При оцінці вмісту компонент рідини в порах
продуктивного колектора враховують, що радіус дослідження
ГГК-Г становить 10-15 см.
Степінь впливу глинистості на величину густини
залежить як від кількості глинистого матеріалу, так і від
хімічного складу глин. Каолінітові глини по своїй густині
мало відрізняються від кварцу, тому вміст цих глин навіть до
20 % не суттєво змінює середню густину скелета породи.
Гідрослюдисті глини в певній мірі підвищують густину
3 3
породи, а монтморилонітові із густиною біля 2,3·10 кг/м –
понижують. Найбільш складно оцінити за даними ГГК-Г
19