Page 21 - 4643

Однією з ознак, за якою можна класифікувати графічні
моделі, є облік в моделі часового фактора (динаміки). За цією
ознакою моделі можна розділити на статичні та динамічні за
тим, як відображається в них динаміка процесів, що відбува-
ються.
Статична графічна модель – це одномоментний зріз
інформації по об’єкту. Наприклад, обстеження учнів у стома-
тологічній поліклініці дає картину стану їх ротової порожни-
ни на даний момент часу: число молочних і постійних зубів,
пломб, дефектів тощо.
До статичних двовимірних графічних моделей відно-
сять карти, знімки, плани, фото-мапи, ЕОМ-мапи, креслення,
синтезовані зображення тощо.
Тривимірне моделювання (3D-графіка) в основному,
використовується в демонстраційних цілях. Тривимірне моде-
лювання дає дуже точну модель, максимально наближену до
реальності. Сучасні програми допомагають досягти високої
деталізації. При цьому значно збільшується наочність проек-
ту. Виразити тривимірний об’єкт у двомірній площині не про-
сто, тоді як 3D-візуалізація дає можливість ретельно пророби-
ти, й що найголовніше, переглянути всі деталі. Це більш при-
родний спосіб візуалізації.
Основним джерелом тривимірної динамічної моделі є
відео. До чотиривимірних графічних моделей слід віднести
4D кіно та голографію. 4D кіно – маркетинговий термін, що
описує комбінацію 3D кіно й фізичних ефектів, синхронізова-
них з фільмом.
Голографія – набір технологій для точного запису, від-
творення і переформатування хвильових полів. Це – спосіб
одержання об’ємних зображень предметів на фотопластинці
(голограмі) за допомогою когерентного випромінювання лазе-
ра.

21