Page 178 - 4637

поршня бурового насоса для того, щоб визначити витрату
рідини у свердловині. Пульт, що є на буровій, виявляє рівень
подачі і витоку рідини з свердловини. Якщо ці рівні значно
відрізняються, то пристрій вказуватиме на надлишок чи
втрату рідини.
Під час здійснення спуско-підіймальних операцій
зупиняється циркуляція рідини та значна частина труб
витягається із свердловини. Тому для того щоб свердловина
залишалась неушкодженою, потрібно додати буровий розчин
у свердловину, щоб замінити ту частину труб, що
витягаються. Виявлення пачки газу під час спуско-
підіймальних операцій виконується за допомогою
використання індикатора для запомповування бурового
розчину в свердловину. Метою індикатора для
запомповування бурового розчину є точне вимірювання
потрібного об’єму бурового розчину, для того щоб заповнити
свердловину. Якщо потрібний об’єм для заповнення
свердловини менший від об’єму витягнутого трубопроводу, то
відбудеться викид.
Невеликі ємності доливу забезпечують найкращі умови
для контролю об’єму запомповування бурового розчину у
свердловину. Ємності доливу зазвичай вміщують від 10 до 15
барелів та мають позначки по 1 барелю. Використовують два
альтернативні застосування автодоливу. Періодично ємність
доливу повторно заповнюють, використовуючи буровий
насос. Вершина ємності доливу із подачею самоплином
повинна бути нижче, ніж направляючий патрубок, для того
щоб запобігти витіканню бурового розчину у викидну лінію.
Потрібний об’єм запомповування бурового розчину у
свердловину визначається за допомогою періодичної
перевірки рівню рідини у місткості доливу. Коли на буровій
вишці не встановлено ємності доливу, то об’єм
запомповування бурового розчину у свердловину повинен
визначатися при підрахунку ходів поршня насоса кожного

177