Page 99 - 4631

Тоді максимальна глибина водойми
h  h  D . (1.81)
в
З
Технологія укладання дюкеру з поверхні води передбачає
установлення підготовленого дюкеру на плаву у вихідне
положення в створі підводного переходу та занурення на
проектні відмітки. На річках дюкер зазнає впливу

гідродинамічного потоку води і відхиляється від створу
переходу, прогинаючись у горизонтальній площині з утворенням
стрілки прогину f . Умови його міцності і допустимого

відхилення від створу
8 R W
L  2 , (1.82)
P x

5 P L 4 B
f   x  T , (1.83)
384 EI 2
де L – довжина дюкеру, який укладається;

P – інтенсивність дії гідродинамічного потоку на дюкер. У
x
найнесприятливішому випадку у разі повного занурення дюкеру

у воду P визначають за формулою (1.2), де як  ср приймається
x
поверхнева швидкість течії  пов , як D TP проекція змоченої

поверхні футерованого та привантаженого дюкеру на
вертикальну площину віднесена до одного погонного метра;

В – ширина підводної траншеї по дну.
T
Якщо умова (1.82) або (1.83) не виконується, то дюкер у

створі переходу утримують відтяжками. Якщо схема укладання
дюкеру двопрогінна (одна відтяжка посередині дюкеру), значення
прогонів повинно відповідати умовам

, 9 35 R W
l  2 , (1.84)
п
P x
L  l 2 п , (1.85)

5 , 2 P l 4 B
f   x п  T . (1.86)
384 EI 2
Якщо прогонів три і більше, значення l п повинно

відповідати умовам

97