Page 469 - 4631

- з допоміжними конструкціями, які працюють спільно з
одним або декількома трубопроводами, що збільшує поперечну

жорсткість та загальну несучу здатність;
- переходи, в яких трубопроводи не є несучими
конструкціями арок.

Схема монтажу аркового переходу залежить від
конструктивної схеми переходу, характеристик перешкоди, умов
спорудження, наявних машин, механізмів та інших монтажних

засобів і обладнання.
Першою операцією у всіх випадках є улаштування опор. За
видом опор (способом передавання навантаження на ґрунт)
аркові переходи поділяються на:

- найпростіші аркові переходи з передаванням розпору на
трубопровід і вертикального тиску безпосередньо на ґрунт;
- аркові переходи з упорами, які сприймають розпір;

- аркові переходи з масивними бетонними або
залізобетонними опорами.
Найпростіші аркові переходи не потребують влаштування
опор. У місці переходу трубопровід виходить з землі під кутом,

підіймається над перешкодою, і знову під тим чи іншим кутом до
горизонту входить у землю. При значній довжині прогонів
(20-25 м і більше) та недостатньо щільних ґрунтах під

трубопровід у місцях обпирання його на ґрунт потрібно укладати
залізобетонні плити. Плити укладають так, як це роблять у
прямолінійних балкових переходах (підрозділ 2.1.6).

Аркові переходи з упорами, які сприймають розпір у місці
входу і виходу трубопроводу з ґрунту містять приварені до труби
кільцеві упори (рисунок 2.62).

Масивні опори влаштовують з бетону або залізобетону.
Для цього розробляють котловани, влаштовують опалубку,
арматурний каркас, заливають бетон. У бетон поміщають анкерні
болти.

Невеликі арки піднімають на монтажному майданчику
автокраном і поміщають у проектне положення (рисунок 2.63).
Великі арки перетягують через водні перешкоди на плаву

або з допомогою плавучих кранів. Тоді арку готують до
піднімання і автокранами, встановленими на березі та (або)
плавучими кранами піднімають. Підняту в проектне положення

467