Page 341 - 4631

розносяться вітром, тому є проблема їх видалення з поверхні
води.

Нафту сорбують подрібненою поліуретановою піною, 28 кг
якої сорбує 1 тонну нафти. Вона також має вказані вище недоліки
але її можна отримати на плавзасобах шляхом реакції двох рідких

компонентів. Протягом однієї хвилини відбувається сторазове
збільшення об’єму суміші. Кубики піни виловлюють
дрібновічковими неводом та витискають між барабанами, які

обертаються. Вихід нафти досягає 80 %. Після цього піну
застосовують повторно.
Якщо на водоймі є хвилі то застосовують спосіб
згущування. Для цього використовують парафін або

відпрацьовані парафінові залишки, які розпилюють за
температури 70 С. Згущування сирої нафти відбувається у разі

додавання парафінів у кількості 15-20 % (для малов’язкої нафти
додають парафіни у кількості 50-60 %).
Подібний результат отримують так званим пластиковим
мохом. Він утворюється з павутиноподібного пластика під час

розпилювання полімеру, розчиненого у розчиннику, наприклад,
ацетоні. Нафта і пластик утворює своєрідний пліт, який можна
відбуксирувати у будь-яке місце.

Для збирання нафти також використовують губчастий
матеріал, отриманий з полімерної піни. Відкриті пори губчастого
матеріалу дають змогу протягом п’яти хвилин повністю
сорбувати нафту. Добрі результати отримуються у разі

застосування фенолформальдегідного пінопласту та
поліуретанових пінопластів марки 40.
Сьогодні для ліквідування забруднень водного середовища

нафтою усе ширше починають застосовувати літальні апарати,
які дають змогу залпово нанести сорбент на велику площу. Водну
поверхню з літального апарату бомбардують спеціальними
касетами, заповненими сорбентом. Після удару до поверхні води

касета, яка має велику кінетичну енергію, руйнується і тоне, а
через декілька секунд на поверхні води утворюються яскраво-

біла пляма діаметром 30-40 м. Під час спливання на поверхню
сорбенти контактують з плівкою нафти, у результаті чого
ефективніше змішуються з нафтою.

339