Page 296 - 4631

розглядати як тимчасовий захід, який перешкоджає потраплянню
нафти в довкілля у разі розриву труби у місці дефекту.

a) б)

а) – підсилююча; б) – герметизуюча
Рисунок 1.222 – Установлення металевих муфти на підводний
трубопровід

Герметизуючі металеві муфти стягують навколо труби

затяжними болтами і заливають клейовим компаундом (рисунок
1.222, б). Конструкція герметизуючих муфт дає змогу їх швидко
монтувати на трубі, що виключає необхідність її довгого і

точного підганяння та центрування. Трубу на довжину до 500 мм
від місця дефекту (у обидві сторони) очищують від ізоляції.
Якщо трубопровід має наскрізний дефект, то на нього

накладають латку з листової сталі товщиною 1-2 мм або
алюмінієвої фольги товщиною 0,5 мм. Латку прихоплюють
стрічковими хомутами. Металеві півмуфти установлюють з таким

розрахунком, щоб торцеві манжети ущільнювачів були за межами
пошкодження. Після з'єднання півмуфт затяжними болтами
конструкцію заповнюють швидкотвердіючим герметиком на
основі епоксидних або полімерних клеїв.

Останніми роками для ремонту дефектів стінки труби
підводних газонафтопроводів почали широко застосовувати
композитні муфти (рисунок 1.223), які найефективніші на великих

глибинах. Новітні високоміцні полімерні композиції дали змогу
розробити нові технології ремонту дефектів стінки труби у
водному середовищі. Композитну муфту установлюють два
водолази (рисунок 1.224). На поверхню труби в місці дефекту

вони наносять клейову композицію і намотують склопластикове

294