Page 154 - 4631
P. 154
- збереження ізоляційного покриття трубопроводу під час
протягування.
Віддаль між опорами визначають залежно від їх
вантажопідіймальності, ваги трубопроводу і його напруженого
стану. Номінальна вантажопідіймальність роликових опор
повинна перевищувати розрахункове навантаження не менше ніж
в 1,5 раза.
Роликові опори на монтажному майданчику розміщують
після влаштування пілотної свердловини з врахуванням місця
виходу долота і напряму бурової колони.
Основою під роликові опори є залізобетонні плити.
Висотні відмітки і співвісність опор контролюють геодезичним
способом. Опори установлюють без перекосів в повздовжньому і
поперечному напрямах. Повздовжній схил спускової доріжки не
повинен перевищувати 0,002 %. Перед укладанням трубопроводу
на роликові опори потрібно впевнитись у відсутності блокування
та вільному прокручуванні опорних роликів.
На перехідній ділянці від спускової доріжки до
свердловини трубопровід підтримують трубоукладачами
обладнаними ролико-канатними підвісками. Навантаження на
підвіски можна регулювати зміною їх висотного положення.
Розміщення трубоукладачів (віддаль між ними і висота
піднімання трубопроводу) розраховують з урахуванням
напружено-деформованого стану трубопроводу, кута його входу
в свердловину, кута нахилу спускової доріжки, допустимих
навантажень на підвіски.
У місці розміщення трубоукладачів розкладають інвентарні
опори. Підготовлений трубопровід укладають на роликову
спускову доріжку (рисунок 1.105) та інвентарні опори.
Схема розміщення підготовленого трубопроводу на
роликових та інвентарних опорах перед його протягуванням у
свердловину наведена на рисунку 1.106.
До початку трубопроводу приварюють оголовок з
прикріпленим до нього вертлюгом. Зварний шов між оголовком
та трубопроводом обов'язково контролюють неруйнівним
способом.
До та під час протягування трубопроводу свердловиною
виконують такі роботи:
152