Page 49 - 4630

дебітів окремих свердловин, дані про динаміку
пластових тисків в окремих пластах та накопиченого
видобутку газу з двопластового родовища, а також
гідродинамічну модель покладу.
Кінцевий коефіцієнт газовилучення визначають
за аналітичними залежностями коефіцієнт
газовилучення від початкового пластового тиску,
отриманими для закінчених розробкою покладів, і за
аналітичними залежностями кінцевого коефіцієнта
газовилучення від фізико-літологічних параметрів
продуктивних пластів, отриманими за результатами
лабораторних досліджень витіснення газу водою з
пористого середовища.
У період спадного видобутку газу кінцевий
коефіцієнт газовилучення можна оцінити за
промисловими даними з використанням методів
кривої „середньої продуктивності” (графічної
залежності між річним і накопиченим видобутком
газу, вираженими у частках одиниці чи у відсотках
від початкових запасів) і методу „прямої лінії”, який
ґрунтується на використанні графічної залежності
зміни в часі річного видобутку газу, побудованої в
напівлогарифмічній системі координат. Значення
кінцевого коефіцієнта газовилучення за обома
методами повинні бути однаковими (близькими).
Для визначення кінцевого коефіцієнта
конденсатовилучення використовують ізотерму
пластових втрат конденсату і відповідні аналітичні
залежності, які враховують початковий вміст

48